22 жовтня стартував VBET чемпіонат Києва з футзалу серед команд Вищої ліги. Взагалі треба сказати, що чемпіонат мав би стартувати ще 15 жовтня. Однак, у зв’язку з напруженою ситуацією, пов’язаною з обстрілами рашистів території нашої країни, старт був перенесений на тиждень пізніше. Щоправда, на жаль, згадані вище російські окупанти не дали можливості стартувати столичній «вишці» повноцінно. Лише зазначимо, що одна з повітряних тривог, яка була у суботу, зупинила першу гру нового сезону між «SkyUp Futsal» та «Агроматом». На момент оголошення повітряної тривоги закінчувалась восьма хвилина поєдинку, і рахунок був 1:1. Тепер цей поєдинок буде дограно в інший день.
«SKIDKA» – «Авалон» (Бровари) – 2:1
Голи: Мар’євич (19), Медвідь (33) – Гурєєв (23)
Попередження: Хижняк (15), Козланюк (19), Гринчук (31)
А ось повноцінний матч було зіграно вже після закінчення повітряної тривоги, коли на майданчик арени «GYMMAXX» вийшли «SKIDKA» та броварський «Авалон». Безумовно, фаворитом у цій грі була «SKIDKA». Команда, яка у минулому сезоні стала віцечемпіоном Києва, поступившись першою сходинкою донецьким «інтеристам», а у літніх турнірах пропустила попереду себе «CLUST», хотіла показати, що вона зробила висновки та готова буквально зі старту сезону зробити заявку на здобуття чемпіонського титулу. Тому, і не дивно, що у першому таймі «SKIDKA» мала багато моментів біля воріт Воронкова, проте у багатьох епізодах вдало діяв голкіпер «Авалона» Воронков, який раз по раз виручав свою команду. Але при цьому «Авалон» теж мав свої моменти для взяття воріт Тимошенка. Зокрема, дві хороші нагоди мав Прудкий. У ще кількох епізодах класну гру продемонстрував Тимошенко. Ці небезпечні моменти показали, що «Авалон» готовий попсувати життя віце чемпіону Києва та одному з фаворитів нового сезону.
Але все-таки «SKIDKA» забила першою. Це сталося наприкінці першого тайму, коли Лисенко знайшов передачею вільного Мар’євича, і капітану «білих» залишалося лише влучити у ворота. У цьому епізоді не зовсім вдало зіграв Воронков, який трохи залишив ворота, але при цьому забув, що Мар’євич був практично ніким не прикритий. Тому, можна вважати, що це була результативна помилка воротаря «Авалону».
Початок другого тайму міг стати результативним для команди Олега Шуста, але Щериця не зміг влучити у дальній кут воріт Воронкова. На це «Авалон» відповів класним сольним проходом Гурєєва, після якого рахунок став нічийним. Безумовно, цей гол додав упевненості броварчанам, які змогли повірити в себе, а також у те, що задача взяти очки у матчі з одним з фаворитів сезону – цілком реальна. Це міг підтвердити Пашко, але його удар вийшов неточним. Тим не менш, з плином часу «SKIDKA», незважаючи на гідний спротив своїх візаві, все-таки поступово почала повертати ініціативу собі. Тут вже почав даватися взнаки індивідуальний клас гравців у білій формі. Але тільки на 33-й хвилині віцечемпіонам Києва вдалося знову вийти вперед після голу Медвідя.
Після цього «Авалон» теоретично мав змінювати Воронкова на п’ятого польового гравця, але наставник броварської команди Олександр Славінський не поспішав ризикувати. Натомість, Олег Шуст вирішив випустити Щерицю в якості «літаючого воротаря». Вочевидь, наставник «SKIDK’и» Олег Шуст розраховував цим кроком трохи «засушити» гру. До того ж, ближче до кінця матчу у «білих» вже було п’ять командних фолів, тому з цієї точки зору вихід п’ятого гравця був логічним. Але, як сказав після гри Андрій Мар’євич, це було заплановане рішення тренерського штабу віцечемпіонів Києва. Втім, як би то не було, а цей хід приніс свої плоди, оскільки «SKIDKA» дійсно отримала можливість трохи потримати м’яч у себе, нівелюючи всі зусилля «Авалону» врятувати гру. Зрештою, «Авалон» також встиг трохи пограти вп’ятьох, але бажаного результату це не принесло. Тому, незважаючи на гідний опір, «Авалон» був змушений капітулювати у грі проти одного з фаворитів нового сезону.
«Грифон» – «Анреал» – 3:4
Голи: Музиченко (3), Захаров (15), Мельник (40) – Вовченко (10), Байдак (31 – автогол),
Вдовика (37), Іванов (40)
Попередження: Неруш (37), Байдак (40)
Завершував програму стартового ігрового дня поєдинок між «Грифоном» та «Анреалом». Передматчеві розклади були майже такими же, як і перед попереднім поєдинком. З тією лише різницею, що «Грифон» не має титулу віцечемпіона Києва, але має досвід виступів у столичній «вишці». Більше того – враховуючи нинішній склад команд-учасниць VBET чемпіонату Києва серед команд Вищої ліги, «Грифон» можна вважати одним зі старожилів. Що стосується «Анреалу», то для найстарішої команди чемпіонату Києва (незалежно від дивізіону) цей поєдинок був важливим з тієї точки зору, що «нереальні» дуже хотіли довести, що вони зробили висновки з попереднього невдалого сезону у «вишці». І, як показав перебіг подій матчу з «Грифоном», «Анреал», вочевидь, знаходиться на правильному шляху.
Щоправда, для «Анреалу» все почалося не дуже радісно, оскільки вже на 3-й хвилині Музиченко дав можливість «Грифону» повести в рахунку. Але «Анреал» через деякий час зміг адаптуватися до гри суперника та почав пристрілюватися до воріт Байдака. Зокрема, хороший момент мав Даніловський, який пробивав з кількох метрів, але Байдак якимось чином зреагував на цей удар. Зрештою, у середині першого тайму стало зрозуміло, що «нереальні» таки пристрілялись. Яскравим свідченням цього став результативний удар з дальньої відстані від Вовченка. З психологічної точки зору для «Анреалу» це був дуже важливий гол. Однак, вже за кілька хвилин «Грифон» знову повернув собі лідерство у грі. Це сталося після того, як Захаров відгукнувся на передачу Проскуріна після розіграшу ауту, а Кучер нічим не зміг допомогти своїй команді. Після цього вже ближче до кінцівки першого тайму «Грифон» притиснув своїх візаві та цілком реально міг забити третій гол у ворота «нереальних». Проте, «салатовим» у цьому плані пощастило. Щоправда, не пощастило з реалізацією своїх моментів. Ще коли рахунок був нічийним, у «Анреалу» було кілька непоганих контратак, які, щоправда, не ставали гольовими. А після того, як наприкінці першої 20-хвилинки «Анреал» був змушений більше грати на оборону, склалося враження, що навряд чи Паталаху та компанії щось світить у цій грі.
Але другу половину гри саме «Анреал» почав більш активно, і тут стало зрозуміло, що у грі «Грифона» присутні деякі проблеми. Інше питання – чи могли скористатися ними гравці «Анреалу»? І, як показали подальші перипетії гри, «Анреал» не тільки був готовий до того, що у суперників можуть виникнути ігрові проблеми, а він знав, як цим можна скористатися. Це знайшло своє підтвердження вже після того, як другий тайм перетнув свій екватор. Саме тоді «грифони» привезли собі вільний удар, який у підсумку став результативним. Так рахунок став 2:2, але при цьому забитий гол настільки надихнув «нереальних», що вони робили все для того, щоб не зупинятися на досягнутому. І за рахунок швидких атак «салатові» постійно створювали загрозу воротам Байдака. У відповідь тренерський штаб «Грифона» почав грати змішаною четвіркою, сподіваючись, що це принесе результат. Але все сталося з точністю до навпаки. Мало того, що це не приносило результату, так ще й позиційні атаки «Грифона» були трохи повільними, а подекуди завершувались браком у передачах. І саме тоді настав один з ключевих моментів гри. Саме помилка при передачі на чужій половині майданчику призвела до швидкого відриву Вдовики, який і вивів «Анреал» вперед. А ще одна результативна помилка «грифонів» призвела до голу в порожні ворота від Іванова, який по перерві поміняв Кучера у «рамці» «Анреалу». Фактично це була крапка у грі, але, як виявилось, це була лише кома. Крапку поставив Мельник, який зміг скоротити відставання своєї команди в рахунку, але по суті це вже нічого не вирішувало – «Анреал» відзначив перемогою своє повернення до Вищої ліги VBET чемпіонату Києва з футзалу.
